АРГЕНТИНСЬКЕ ТАНГО
Весна того року була рання.
Вже на початку березня снігу, навіть в найглибших ярах та затінках, не
було. За декілька днів збіг, наповнюючи струмки і ставки. Серед острівків
пожухлої минулорічної трави активно продиралися до неба білі...
More
АРГЕНТИНСЬКЕ ТАНГО
Весна того року була рання.
Вже на початку березня снігу, навіть в найглибших ярах та затінках, не
було. За декілька днів збіг, наповнюючи струмки і ставки. Серед острівків
пожухлої минулорічної трави активно продиралися до неба білі проліски.
Своїми кольорами вони різко виділялися на фоні чорної землі, що
пробуджувалася. Земля тут, на п'ятдесятій паралелі, вже очікувала сонячного
тепла. А воно ніяк не могло дістатися до неї і тонуло в обіймах туманів. Та
сумнівів не було ні у кого, що тепло незабаром кине свою ласку на землю.
Приспана зимовим спокоєм покірно очікувала лагідного сонячного погляду.
Зітхали й люди за сонцем. Дивись, пригріє – і через пару тижнів у поле
усім. А поки що туман і хмари міцно обіймали небо, стримуючи людський
потяг до землі.
Тихий передвесняний спокій панував у Краковці. Люди в селі тільки те
й робили, що обговорювали плани на прийдешній рік, готували насіння і
всілякий реманент до роботи. А тепер додалася ще одна проблема: відтоді, як
поль
Less